фото: Masha Bakhtina

Книгу «Жити попри все: розповіді жінок про війну 2014 та 2022» переклали естонською мовою та представили під час серії презентацій у трьох містах Естонії — у Таллінні в Будинку Європейського Союзу (Euroopa Liidu Maja), у Тарту в Інституті політичних досліджень імені Йогана Скітте Тартуського університету, а також у Нарві в музеї (SA Narva Muuseum).

Ініціатором створення книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну» стала громадська організація «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», яка з 2014 року документує грубі порушення прав людини, пов’язані з війною Росії проти України.

«Ми запропонували 11 жінкам з числа наших респонденток і своїми словами після навчання з письменницею описати, що вони пережили і що допомогло їм вистояти», - зазначила редакторка книги і представниця СЦГІ Нестеренко Надія.

Після серії презентацій книга викликала значний інтерес в Естонії, і Фонд «Відкрита Естонія» (Open Estonia Foundation) ініціював її переклад естонською мовою, щоб зробити ці свідчення доступними для ширшої аудиторії. Реалізація перекладу стала можливою завдяки підтримці Фонду The Cultural Endowment of Estonia, а також пожертвам небайдужих мешканців країни.

Перша презентація видання естонською мовою відбулася в Таллінні в Будинку Європейського Союзу, де наголошували на важливості підтримки України та ролі ЄС у протистоянні російській агресії.

«Україна має бути в Європейському Союзі… і мир має бути прийнятний для України, а не для Росії», - виступив представник цієї інституції.

Представники Фонд «Відкрита Естонія» наголошували, що такі видання мають значення не лише зараз, а й у довгостроковій перспективі.

Водночас головний акцент залишався на людських історіях.

«У цьому полоні було близько 70 дітей, найменшій — лише 1,5 місяця. Коли нам не дозволяли навіть готувати їжу, ми просили хоча б підігріти воду для немовляти, але у відповідь чули: “Убийте її, якщо вона мучиться”. Це свідчить про повну відсутність співчуття — ні до дітей, ні до літніх людей. Російські військові часто приходили, приставляли автомати до скронь, граючи в “російську рулетку”, або кидали гранати під дитячі ліжка — “пощастить, якщо не вибухне”», - розповіла одна із авторок Марина Супрун.

«Ми малювали, писали листи… діти писали, що хочуть їсти, хочуть додому, хочуть бачити своїх рідних», - згадала окупацію Маріуполя інша авторка Наталія Логозинська.

Учасниці презентацій неодноразово дякували Естонії за послідовну підтримку України — як на державному рівні, так і на рівні суспільства, і готовність слухати складні та болючі історії війни.

«Дуже цінно, що ця книга вийшла естонською і що естонці є частиною цієї підтримуючої спільноти, яка для нас є джерелом світла в темні часи», - зазначила представниця СЦГІ Нестеренко Надія.

Особливістю презентацій стала активна участь слухачів.

У Нарві, де значна частина населення є російськомовною, дискусія торкнулася складних тем — пропаганди, розколу в суспільстві та складності комунікації.

«Дуже боляче слухати такі історії… але ми повинні поширювати цю інформацію», - відгукувалися в Тарту.

«Росія повинна повернути Україні всі землі, зокрема Крим, а також відшкодувати всі збитки», - лишили відгук естонка Ель-Марі в Талліні.

Презентації книги відбулися за підтримки Нідерландського Гельсінського комітету та МЗС Нідерландів.

Презентація в Талліні.фото: Masha Bakhtina