Ілюстративне фото: Associated Press
П’ять автобусів з волонтерами, які їхали евакуювати людей, потрапили під прицільний обстріл збройних сил РФ під Черніговом. Внаслідок обстрілу одна людина загинула, чотирьох важко поранено.
Одному з бусів вдалося вирватись на пробитих шинах. Водія поранено, його доправили до лікарні.
Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
«Рашисти не дають щонайменшої можливості вивезти мирне населення з блокованого Чернігова, фактично тримаючі десятки тисяч людей як заручників, без їжі, води, тепла. Водночас щодня прицільно піддаючи обстрілам житлові квартали з важкої артилерії», — зазначила Денісова.
Чому це порушення: норми міжнародного гуманітарного права передбачають, що для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об'єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об'єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об'єктів (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, статті 48, 52, Звичаєве МГП, норми 1,7).
Запобіжні заходи під час здійснення нападу передбачають, зокрема, але не виключно, що той, хто планує напад або приймає рішення про його здійснення, має зробити все практично можливе, щоб пересвідчитися в тому, що об’єкти нападу не є ані цивільними особами, ані цивільними об’єктами та не підлягають особливому захисту, а є саме воєнними об’єктами (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, стаття 57, Звичаєве МГП, норма 16).
В порушення принципу розрізнення, не вживши запобіжних заходів, вжиття яких вимагається нормами міжнародного гуманітарного права, комбатанти вчинили умисний напад на цивільних осіб, що не брали участі у військових діях.
Умисні напади на цивільне населення або на окремих цивільних осіб, умисні напади на цивільні об’єкти, а також деякі інші споріднені з ними діяння, вчинені під час міжнародного збройного конфлікту, є воєнними злочинами в розумінні Римського статуту Міжнародного кримінального суду (Статут МКС, стаття 8).
Крім того, заборонено використовувати голод серед цивільного населення як метод ведення війни, а також піддавати нападу, знищувати, вивозити чи робити непридатними об'єкти, необхідні для виживання цивільного населення. Сторони конфлікту повинні надавати дозвіл і сприяти швидкому і безперешкодному надходженню гуманітарної допомоги до цивільних осіб, що її потребують, за умови, що така допомога має неупереджений характер, здійснюється без дискримінації і підлягає контролю з боку сторін конфлікту (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, стаття 54, Звичаєве МГП, норми 53-56).
Умисне вчинення дій, що піддають цивільне населення голоду, в якості способу ведення війни шляхом позбавлення його предметів, необхідних для виживання, включаючи умисне створення перешкод для надання допомоги, як це передбачено в Женевських конвенціях, є воєнним злочином в розумінні Римського статуту Міжнародного кримінального суду (Статут МКС, стаття 8).