Кримінальні провадження, пов'язані із незаконним позбавленням свободи цивільних осіб у ході збройного конфлікту на Сході України відбуваються з системними порушеннями з боку українських правоохоронних органів. Про це заявили правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» та колишні полонені під час презентації тематичного звіту «В атмосфері безкарності».
Звіт базується на дослідженні понад 2 тисяч справ, даних отриманих від правоохоронних органів та юридичних документах наданих колишніми полоненими. Вивчивши зібрані дані правозахисники зафіксували, що при розслідуванні справ людей, що пережили полон відбувається порушення принципів оперативності, розумної швидкості та ретельності. Правозахисники стверджують, що далеко не всі розслідування є незалежними від незаконного впливу сторонніх осіб, а слідчі порушують право потерпілих на участь у розслідуванні.
У звіті аналітики Східноукраїнського центру громадських ініціатив відзначають блокування судами спеціального судового провадження, яке дозволяє судити злочинців, які переховуються в Росії або на тимчасово окупованих територіях. Українські суди вдаються до практики зміни запобіжних заходів та звільнення з-під варти осіб підозрюваних у воєнних злочинах на підставі політичних домовленостей. Має місце призначення покарань, які не завжди повною мірою враховують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Часом суди виносять недостатньо обґрунтовані виправдувальні вироки. Аналітик-юрист Юлія Чистякова розповіла про те, що в судових справах спостерігається тенденція, коли обвинуваченим обирається запобіжним заходом домашній арешт і до розгляду апеляції обвинувачений «губиться».
Своїм досвідом взаємодії з українськими правоохоронними органами поділилися і колишні полонені Ірина Довгань та Олександр Грищенко.
Ірина Довгань зазначила, що слідчий у її справі лише через 5 років після її звільнення дізнався, що вона перебуває вже не на окупованих територіях і є можливість допитати її особисто, проте станом на сьогодні цього так і не відбулося.
Також є тенденція, коли постраждалих опитують різні слідчі про одні й ті самі обставини полону кілька раз.
«Мене запрошували до Генпрокуратури і я кілька годин викладав свої свідчення. Слідчий втомився… Проте, за деякий час мене знову запросили розповісти те ж саме вже іншому слідчому, а руху по справі жодного», - зазначив Олександр Грищенко.
Це негативно впливає на психоемоційний стан постраждалих, адже їм доводиться безрезультатно згадувати травматичний досвід.
«В українських реаліях чи не єдиний шанс домогтися просування слідства вперед– це активна участь в процесі самих постраждалих. Це звучить абсурдно, але постраждалі самі змушені збирати докази. Їм необхідно регулярно знайомитися зі справою, вимагати від слідчого вчинення певних слідчих дій. Але у людей, які пройшли полон, катування і опинилися після звільнення без грошей, без житла, з підірваний здоров'ям - у них нема сил, на все це. І ми опиняємося в ситуації, коли слідство фактично не відбувається роками, а злочинці, які вчиняли жахливі злочини, залишаться безкарними», - зазначив голова СЦГІ Володимир Щербаченко.
Правозахисники сподіваються, що проведена робота допоможе підвищити ефективність досудових розслідувань і судових проваджень у кримінальних справах, пов’язаних із незаконним позбавленням свободи цивільних осіб у ході збройного конфлікту на Сході України. З цією метою підготовлені в ході дослідження рекомендації будуть передані правоохоронним і судовим органам.
Довідкова інформація:
Звіт: https://bit.ly/2Yh94sp
Східноукраїнський центр громадських ініціатив (далі – Центр) – неурядова правозахисна організація, провідним напрямком роботи якої є відновлення справедливості та миру на сході України через документування порушень прав людини, надання правової допомоги постраждалим та стимулювання суспільного діалогу з питань важливих для подолання наслідків конфлікту. Додаткова інформація за тел. (099) 743-51-67, +380997435167 l.dzherelna@eucci.org