Книга створена «Східноукраїнським центром громадських ініціатив» і присвячена розвінчанню міфів, пов’язаних з війною, які створені російською пропагандою щоби розколювати українське суспільство. У збірці проаналізовано та спростовано хибні уявлення про жителів Донбасу і початок війни в 2014 році, причини, з яких люди лишаються в окупації та тамтешні реалії, про полон та проблеми цивільних полонених.

«Наша зустріч — це запрошення до діалогу, до розмови, до обміну досвідом», - відкрила презентацію представниця СЦГІ та співавторка книги Юлія Чистякова.

Однією з центральних тем обговорення стали події на Сході України у 2014 році. У презентації взяли участь безпосередні свідки подій на Донеччині та Луганщині.. Вони ділилися спогадами про так званих «туристів» із Ростова, організовані мітинги, людей, яких масово звозили автобусами, а також про випадки роздачі зброї та штучне розпалювання напруги в містах.

Одна з учасниць, колишня полонена Людмила Мілокост розповіла про гаражі, поруч з її домом, де зберігали російську символіку. Вони були розташовані осторонь і не поблизу місць проведення акцій, тому випадкові перехожі цього не бачили. Перед початком мітингів звідти виносили прапори та іншу атрибутику, а після завершення повертали назад. Після здачі символіки з учасниками розраховувалися, що свідчило про організований і проплачений характер цих зібрань.

«Мені інколи розповідають по телевізору, що там не було російських солдатів, що це був внутрішній конфлікт. Я кажу: не розповідайте мені цього, бо я сама бачила».

Вона згадала колони російської техніки та регулярну армію, що заходила через кордон.

Юлія Чистякова розповіла про «референдуми» 2014 року — з озброєними людьми на дільницях та відсутністю будь-яких процедур:

«Вибір невеликий, коли ти знаєш, чого хоче людина зі зброєю, біля якої ти ставиш галочку» .

Сталіна Чубенко, мати закатованого Степана Чубенка розповіла, що ще задовго до 2014 року російська мова домінувала в школах, а українські класи були радше винятком. Її та інші свідчення підривають стереотип про «захист російськомовних» як привід для війни.

Під час зустрічі учасники порушували низку важливих тем. Вони запитували, що чекає на дітей, які змушені жити на окупованих територіях, і чи мають вони шанс на повноцінне майбутнє. Також ішлося про те, як ефективно протистояти пропаганді та інформаційним маніпуляціям. Окремо звучало питання, що потрібно зробити, аби трагічні події 2014 року більше ніколи не повторилися.

«Сьогодні я була на презентації чудової, дуже чудової книги про Донбас, про війну… про реалії сьогодення, про майбутнє, про минуле. І мені дуже сподобалась ця презентація, тому що дійсно вийшов діалог», - поділилася враженнями Світлана, працівниця відділу комплектування Центральної бібліотеки Полтави.

Світлана зазначила, що бібліотеки міста отримали примірники книги безкоштовно і планують продовжувати цю роботу, знайомлячи читачів із темами, порушеними в книзі. В місті діють 32 філії бібліотеки, які відвідує дуже різноманітна аудиторія — від малечі й підлітків до викладачів, студентів та людей старшого віку.

«Без цього ми не виховаємо наше майбутнє покоління… які повинні розбиратися, знати і розуміти, де правда, де брехня», - підсумувала вона.