22 серпня в Конотопі, Сумської області в Класичному фаховому коледжі СумДу відбулася презентація книги «Коли не стукають у двері: 25 історій про російську окупацію», написану очевидцями подій.

Книга створена з ініціативи ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» і містить 25 особистих історій українців, які діляться досвідом перебування в російській окупації чи в умовах її наближення. Книга є документом, що засвідчує злочини росіян та зберігає історії сучасної війни такою, якою її бачать звичайні українці. Вона є спробою зрозуміти, заради чого народ України несе величезні жертви та чому важливо чинити опір.

«Наша організація з 2014 року документує грубі порушення прав людини — катування, сексуальне та гендерно зумовлене насильство. Ця книга покликана пояснити, чому українці не можуть миритися з окупацією, і розповісти про це світові простими словами очевидців», - зазначила представниця організації Марина Супрун.

Авторка із Бердянська Тетяна Черепанова поділилася власним досвідом перебування в окупації.

«Моя історія називається “Місто, у яке я не повернусь”. Але це не про зневіру в те, що ми повернемо його, а про те, що Бердянськ уже ніколи не буде таким, як до 27 лютого 2022 року», - зазначила вона і додала, що важливо говорити про окуповані території, де люди залишилися не як прихильники Росії, а як ті, хто обрав свій дім.

Одна із авторок Дар’я Швець зазначила, що її історія розповідає про життя внутрішньо переміщеної особи і наголосила, що не буває "маленьких" історій війни, кожен українець відчув її біль.

«Але насправді кожна з цих історій має оптимістичний кінець. І це теж нас об’єднує. Підсумовуючи мені хочеться сказати, що здається в генетичному коді українців є 2 риси - це свободолюбність та незламність. Це наша суперсила».

Ще одна авторка та представниця СЦГІ Надії Нестеренко зазначила, що її історія в книзі розповідає про руйнування родини через війну, втрати близьких не лише від прямої дії війни як обстріли, а й опосередкованого через хронічний стрес чи байдужість. Через призму власної родини та багаторічної роботи з документування російських злочинів, вона провела паралелі між сучасними та минулими злочинами й підкреслила, що російська агресія – це не ситуативні події 2014 чи 2022 років, а системна політика.

«Кожен злочин має бути озвучений. Хай нам здається, що це якась дрібна втрата як просто зміна нашої рутини. Вона теж має бути озвучена, для того, щоб не було людської байдужості і незнання, ми маємо голосно говорити про те, що несе з собою Росія».

Присутні наголосили, що такі видання потрібні й за кордоном, і в Україні. Це історії простих людей - не вигадані, не переписані кимось. Навіть якщо книги спалять, вони залишаться в інтернеті назавжди.

Місцевим співорганізатором заходу виступив Класичний фаховий коледж Сумського державного університету.

Цю книгу підготували в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України» Східноукраїнський центр громадських ініціатив за підтримки «Kurve Wustrow — центр навчання та взаємодії у ненасильницьких діях» в рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).