В Києві в Хабі «Луганщина моя» для внутрішньо-переміщених осіб провели презентацію книги «Примарна ясність: міфи і стереотипи навколо Донбасу і війни», підготовлену «Східноукраїнським центром громадських ініціатив».
Автори книги наголошують: значна частина мешканців тимчасово окупованих територій залишаються відданими Україні, хоча й змушені виживати в умовах тиску та примусової «паспортизації». Видання також підіймає питання компенсації за зруйноване майно, підтримки цивільних полонених та інтеграції переселенців.
Голова СЦГІ Володимир Щербаченко зазначив: «Ми вирішили описати проблеми, які не завжди розуміли в областях віддалених від лінії фронту. Ми розповідаємо про підступність методів, які використовувала Росія для ідеологічної обробник населення на окупованих територіях, про життя в окупації і про спротив такій окупації. Серед іншого ми хотіли показати що люди, які живуть на тимчасово окупованих територіях – значна частина цих людей, є справжніми громадянами України. Вони потребують нашої підтримки і чекають на повернення України».
Співавторка книги, юристка СЦГІ Юлія Чистякова розкрила питання примусової паспортизації на окупованих територіях. Вона зазначила, що безліч людей були вимушені брати окупаційні паспорти, щоб вижити на окупованих територіях.
«Нам не варто забувати тих наших громадян, які досі проживають на тимчасово окупованих територіях і слугувати їхнім голосом тут, оскільки ми маємо ось такий привілей - ми можемо вільно говорити і вільно висловлювати свою думку».
Під час заходу учасники поділилися власними історіями вимушеного виїзду з Луганщини, Криму та інших регіонів. Вони розповідали про переслідування за проукраїнську позицію, проблеми з отриманням пенсій, примус до російського громадянства та труднощі адаптації після переїзду.
Зокрема колишній мешканець Луганська Олександр Грищенко згадав як у 2014 році його арештовували бойовики лише за наявність фотографій українських мітингів.
«Є певною мірою мій внесок до цієї книги. Тут є кілька моїх світлин з проукраїнських мітингів. Особливо характерною є світлина, де чоловік тримає аркуш, на якому написано «Путин, я русскоязичний украинец. Защити меня от себя». Мені дуже прилетіло в полоні за цю світлину, адже вона руйнувала російські наративи, що в Луганську цих окупантів очікують з обіймами».
Інші учасники ділилися досвідом життя під постійним контролем окупаційної влади, неможливістю вільно працювати чи навчатися українською мовою. Також порушувалися проблеми експропріації майна українських громадян на тимчасово окупованих територіях.
Під час заходу виступив військовослужбовець Збройних сил України, кримчанин, який вже ознайомився з книгою. Чоловік підкреслив, що така література важлива для формування суспільного розуміння ситуації:
«Нам подарували для нашої військової частини кілька примірників. Ця книга була з цікавістю сприйнята нашими психологами і відповідальними за патріотичну роботу. Зокрема, навіть мій командир він попросив, щоб автори написали йому автографи. Він був в захваті від цієї книги. Адже сам із Сумщини і побоювання з книги йому теж знайомі. Можу сказати, що в певних підрозділах наші психологи проводили на її підставі патріотичні лекції. Тобто книга знайшла свого шанувальника».
Цю книгу підготували в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України» «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» за підтримки Kurve Wustrow — Центр навчання та взаємодії у ненасильницьких діях в рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).
