В Рівному, в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022», що зібрала правдиві свідчення жінок, які пережили війну.
Ініціатором створення цієї книги є громадська організація «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», яка з 2014 року документує порушення прав людини, пов’язані з війною.
За словами організаторів, видання покликане не лише зберегти свідчення очевидців, а й стати підтримкою для всіх, хто сьогодні переживає біль війни.
«Ми сподіваємось, що кожен, хто прочитає ці історії, знайде для себе ключ до того, як триматися далі, як віднаходити сили чинити спротив і йти до справедливого фіналу», – зазначила представниця СЦГІ Надія Нестеренко.
Серед авторок книги - Марина Супрун із Чернігівщини, яка у 16 років разом із односельчанами провела місяць полону у підвалі школи в селі Ягідне.
«Я не знаю, чи можна уявити, як жити в полоні, коли в тебе немає їжі й води, а поряд від задухи помирають люди. У нашому підвалі загинуло 11 людей. Для мене це досі виглядає як щось нереальне, бо важко повірити, що таке можливе зараз», – розповіла дівчина.
Своєю історією поділилася і Галина Тищенко, представниця громадської організації SEMA Ukraine.
«Ми не письменниці, але мусили писати від себе. Кожне речення давалося дуже важко. Інколи напишеш абзац – і кілька днів не можеш продовжувати. Але ми зрозуміли: не можна мовчати, треба свідчити».
Ще одна історія книги належить Сталіні Чубенко - матері 16-річного Степана Чубенка з Краматорська, якого у 2014 році бойовики «ДНР» катували і вбили. Вона розповіла про сина і показала архівне відео з організованого ним маршу в підтримку Євромайдану в 2014 році в Краматорську.
«Степан був один із тих, хто організував марш в підтримку Євромайдану. Це був лютий 2014 року, коли вийшли диктаторські закони Януковича - коли більше трьох збиратися в масках не можна. І хлопці пройшли по місту Краматорськ в масках і з прапорами. Після цього хлопців вичислили, виловили і забрали в міліцію. Оскільки Степану було 16 років, то його не забрали, але він прийшов сам і сказав, що він організатор маршу. Що його друзі тут і його місце поруч з друзями».
Учасники заходу охоче ділилися своїми враженнями і власними історіями втрат у війні. Книга знайшла широкий відгук серед рівнян.
Співорганізаторка заходу, представниця рівненської бібліотеки Мирослава Антонюк зазначила, що прочитала всі історії з книги і плакала на кожній.
На заході була присутня бабуся Дзедзелі Богдана - рівнянина, контрактника у 80-тій бригаді десантно-штурмових військ, який 20-річним загинув в 2022 році. Вона розповіла про нього та зачитала вірш:
«Усе на світі ми віддали б мій сину. Щоб повернутись в ті щасливі дні і обійняти ми могли свою дитину. По справжньому. Наживо. А не тільки в сні».
Прослухавши трьох авторок, які поділилися власними історіями, одна з учасниць зазначила, що схиляє перед ними голову, адже важко уявити, як можна не лише розповідати про пережите, а й продовжувати жити з таким болючим досвідом. Вона пригадала момент, коли слово взяла Марина з села Ягідне. Дізнавшись, що на той час дівчині було лише 16 років, учасниця відразу провела паралель зі своїми дітьми такого ж віку та згадала про відчуття страху, яке переживав кожен на початку повномасштабного вторгнення. Вона підкреслила, що ці історії мають почути якомога більше людей - як в Україні, так і за її межами.
«Неймовірна подяка кожному, хто причетний до цієї події. Вражена силою, сміливістю жінок і невмирущим світлом, всередині кожної, яке є рушійною силою. Мене глибоко вразила зустріч і після закінчення презентації потрібен певний час щоб пропустити почуте крізь себе, але коли це відбувається, трапляється переоцінка сильна цінностей. Вийшовши з бібліотеки відчула невимовну вдячність подивитися на небо, почути сміх дітей, дихати повітрям, ходити по землі, захотілося одразу зателефонувати своїм рідним і поділитися своєю любов'ю. Точно, що такі зустрічі знайдуть відгук в серці кожного і необхідно щоб вони відбувалися, та разом з тим дуже прикро, що є люди, які проживають цей досвід. Моя безмежна подяка і вдячність», - залишила відгук інша учасниця заходу Христина.
Книгу «Жити попри все» можна безкоштовно завантажити у форматі pdf на сайті Східноукраїнського центру громадських ініціатив.
Друге видання книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» та подальше її поширення стали можливими завдяки проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», який втілює «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» за підтримки Kurve Wustrow — Центр навчання та взаємодії в ненасильницьких діях у рамках програми «Громадянська служба миру» (ГСМ).
