Затримання та викрадення цивільного населення на окупованих територіях: нові випадки, що стали відомі СЦГІ

9 березня в с. Гаврилівці Київської області російські військові затримали Олександра Навроцького, 1989 р. н. (цивільний). 

Олександр Навроцький

12 березня російські військові в м. Буча Київської області затримали Івана Фіцнера, 1993 р. н. (цивільний). Чоловік намагався евакуюватися з міста.

Іван Фіцнер

15 березня в с. Боромля Сумської області російські військові затримали Андрія Охріменка, 1984 р. н. (цивільний). 

Андрій Охріменко

20 березня в смт. Гостомель Київської області російські військові увірвавшись до будинку місцевого жителя викрали Дмитра Юзвака, 1999 р. н. (цивільний).

Дмитро Юзвак

25 березня на Херсонщині російські військові затримали громадського активіста Олега Козлова. 

Олег Козлов

31 березня російські військові в м. Молочанськ Запорізької області викрали голову Молочанської громади Ірину Липку та її заступника — Віталія Рєпіна. 

Ірина Липка

Віталій Рєпін

2 квітня з’явилась новина про те, що російські військові в с. Гусарівка Харківської області викрали Миколу Лозового, 1963 р. н. (цивільний).

Микола Лозовий

2 квітня в окупованій Каховці Херсонської області російськими військовими на власному подвір’ї був затриманий місцевий житель Василь Лотанюк, 1985 р. н. (цивільний). Разом з ним була затримана й його п’ятнадцятирічна донька, але згодом дівчину відпустили.

Василь Лотанюк

2 квітня в окупованому Мелітополі Запорізької області російські військові затримали волонтерку Наталію Чурсіну. Жінку звинуватили в тому, що вона збирала особисті дані місцевих жителів. Волонтерка складала списки людей, які висловили бажання виїхати з міста у складі гуманітарного конвою. Після свого звільнення волонтерка розповіла, що після затримання її відвезли до «Мелітопольської комендатури» та протримали там 3 дні, після чого відпустили. Фізична сила до неї не застосовувалася, але здійснювався моральний тиск. 4 квітня жінку звільнили. 

3 квітня в окупованій Каховці Херсонської області під час розгону мирного мітингу російські військові затримали Євгена Мільковича, 1992 р. н. (цивільний).

Євген Мількович

4 квітня в с. Залізний Порт на Херсонщині російські військові викрали голову Бехтерської громади — Михайла Бурака. На наступний день з’явилась інформація, що чоловіка звільнили з полону, але він перебуває з численними травмами в лікарні.

Михайло Бурак

Чому це порушення: 

Обидві сторони міжнародного збройного конфлікту зобов’язані дотримуватися щонайменше Женевських конвенцій 1949 року, Додаткового протоколу І від 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року, Гаагської конвенції про закони та звичаї сухопутної війни від 1907 року, міжнародно-правових звичаїв (звичаєвого МГП) та пам’ятати про свої зобов’язання за міжнародним правом прав людини, які зберігають свою дію під час збройного конфлікту.  

Під час міжнародного збройного конфлікту причини, через які сторона, що перебуває в конфлікті, може позбавити свободи цивільну особу, закріплені в Четвертій Женевській конвенції: цивільні особи можуть бути інтерновані або примусово поселені в певному місці лише в тому випадку, якщо це абсолютно необхідно для безпеки держави, під владою якою вони знаходяться (стаття 42), а на окупованій території - через причини збереження безпеки (стаття 78). Щоб позбавлення свободи у таких випадках вважалося законним, необхідно також дотримуватися встановленої процедури (статті 43, 78 та інші). 

Умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, нелегальне ув'язнення цивільної особи є серйозним порушенням Четвертої Женевської конвенції (стаття 147).

З цивільними особами слід поводитися гуманно. Убивство, тортури, жорстоке чи нелюдське поводження, наруга над людською гідністю, зокрема принизливе й образливе поводження, тілесні покарання, каліцтво, зґвалтування й інші форми сексуального насильства, взяття заручників, примусове зникнення та свавільне позбавлення волі заборонені (Додатковий протокол І до Женевських конвенцій, стаття 75, Звичаєве МГП, норми 87, 89-93, 96, 98, 99). 

Широкопоширена чи систематична практика насильницьких зникнень, поміщення до в’язниць або іншого жорстокого позбавлення фізичної свободи в порушення основоположних норм міжнародного права, є злочином проти людяності, як його визначено статтею 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (Статут МКС, ст. 7 (1) (е) (і)).

Незаконне позбавлення свободи, взяття заручників та деякі інші споріднені з ними діяння  розглядаються в розумінні Римського статуту також як воєнний злочин (Статут МКС, ст. 8 (2) (а) (vii) (viii)). 

Практика незаконних затримань та утримання в місцях несвободи цивільних осіб набула свого поширення ще з 2014 року з самого початку збройної агресії Росії проти України, про що СЦГІ та інші правозахисні організації неодноразово повідомляли в своїх публікаціях, дослідження та інших матеріалах: https://totalaction.org.ua/books

За гратами будинку «Уряду ЛНР»

Війна без правил

Ті, що пережили пекло