Україна Молода. – № 203. – 30.10.2010.

Воронеж таки перейшов на московське «акання», але повноцінною часткою Московщини не став. Тут і дихається легше (навіть поруч із ГУВC), і люди привітніші. Мабуть, на характері регіону позначається близькість України. Зокрема – присутність українців у діловій та науковій еліті регіону. Один iз них – Анатолій Корнієнко. Людина, яка навчила Воронежчину вирощувати буряк. І не тільки.
Живе Анатолій Васильович у селищі Рамонь. Зустріч із ним організував ще один українець, заступник голови Товариства українців Воронежчини «Перевесло» Дмитро Денисенко. До Воронежа кореспондент «УМ» потрапив у рамках програми, де зустріч із земляками не була прописаною, але хто сказав, що гостинність притаманна лише кавказцям...
Щодо офіційної біографії професора Корнієнка, то перерахування усіх його державних та громадських посад, наукових досягнень і нагород за обсягом приблизно дорівнює даному нарису. Якщо ж дати розшифровки науковим термінам, якими рясно пересипаний його життєпис – вийде середніх розмірів монографія. Посада, яку наш герой посідає сьогодні, звучить так: завідувач лабораторії селекції цукрових буряків на фертильній основі Всеросійського НДІ цукрових буряків і цукру ім. А. Л. Мазлумова. Фертильність, хто не в курсі – це щось протилежне стерильності. Стерильність же не проста, а цитоплазмічна... Отож, мабуть, є сенс завершити цей розділ на тому, що Анатолій Васильович є членом ще деяких академій (зокрема й Українська академія аграрних наук). Та з набагато більшою гордістю сам академік повідомив:
– Мене вибрали членом Українського товариства генетиків і селекціонерів Черкащини. Там у мене отакі козаки є! І тепер ми тут свій осередок зробимо.
Чому саме Черкащина обрала Корнієнка? До 1988 року він очолював Центральну селекційно–генетичну станцію Всесоюзного НДІ цукрового буряку. Власне, НДІ розташовувався в Києві, а станція – в Умані. А ще до того, як потрапити на станцію (тоді ще «просто» селекційний пункт – додаток «генетичний» і «центральний» статус заробив якраз Анатолій Васильович), він устиг закінчити Уманський сільськогосподарський інститут, Уманський педагогічний (без відриву від роботи... другим секретарем Тетіївського РК ЛКСМУ) і захистити дисертацію. Але найбільше академік пишається тим, що першим рядком у його трудовій книжці записано: «слюсар на цукровому комбінаті». Комбінат був у рідному селі майбутнього генетика.
– Жоден директор інституту не починав свою кар’єру на цукровому заводі. Спочатку я точив ножі для різки буряку; потім направили мене на курси майстрів КВП. Ну, а потім вступив в Уманський сільськогосподарський інститут. Після закінчення вузу можна було трьома дорогами йти: в художню самодіяльність і далі – в артисти, можна було – по партійній лінії, а я обрав науку – вступив до аспірантури Всеросійського НДІ цукрового буряку.
Свій артистичний хист господар продемонстрував, зачитавши невідому гумореску Павла Глазового. Зміст такий: кум Гнат розповідає кумові Тимошці, буцімто в Києві будинки прикрашають пам’ятними дошками: «Тут жив художник», «Тут – письменник». А от чи прикрасять, сумує Гнат, його хату, як він помре?
«– Не журись, – сказав Тимошка
І утішив Гната. —
Ми напишем на фанері:
«Продається хата»
Інтонаціями й широкими жестами виконавець нагадав незабутнього Андрія Сову. Між іншим, Анатолій Васильович познайомився з Глазовим, коли, працюючи ще в райкомі, став лауреатом обласного конкурсу читців.
– Коли Павло Прокопович приїхав у Тетіїв, я брав участь у концерті в Будинку культури, – згадує Корнієнко. – Виступаю – і забув одне слово. Запитав у Глазового просто зі сцени, а весь зал: «Це він перевіряє, чи знає автор свої вірші!»
Стевія і цикорій – отака річ!
У лютому Анатолій Корнієнко відзначив 70–рiччя. За більш ніж 40 років у науці він багато чого створив, починаючи від нових коренесховищ і закінчуючи науковою радою із захисту дисертацій при Інституті Мазлумова. А головне – вивів 68 нових сортів і гібридів. В основному цукрового буряку, але в його науковому доробку інші культури теж представлені. Зокрема, два сорти стевії.
– Стевія – це рослина південноамериканського походження, в якої солодкий білок, стевіозид. Її листки солодші за цукор у 150 разів, а сам стевіозид – у 280—300. І якщо у цукру є певні протипоказання, то стевіозид знімає проблеми із цукровим діабетом. З одного гектара отримуємо по 900 кг листя...
– Малувато буде.
– А ти помнож 900 кг на оті 150 разів... Цьогоріч, після пожеж, врожайність цукрового буряку на Воронежчині – 150 центнерів iз гектара. Проблема ж навіть не в кількості цукру з одного га, а в його якості. Ми сьогодні маємо 50 відсотків цукру з тростини, Він викликає рак і діабет – тому що існує генетична й інформаційна пам’ять рослини, тварини й людини. І якщо ти порушуєш її баланс, виникають усі хвороби. Чому мужики в Росії живуть по 56 років? Ми їмо й п’ємо казна–що. Ми з цикорієм ведемо роботу – теж в Умані почали. Як і стевія, для діабетиків – отака річ! Там є речовини, що блокують розвиток хвороби. Цикорію ми можемо зараз видавати 500—600 центнерів з гектара. Це вже не ті палички, це коренеплоди на рівні буряка. Як оцей стакан...
Директором Інституту Мазлумова Корнієнко пропрацював 15 років – 3 1988 по 2003. Пониження в посаді сприйняв як подарунок долі й з новими силами почав створювати нові гібриди на новітньому науковому підґрунті.
Інфаркт як дарунок долі
Перший інфаркт наздогнав ученого в 1996–му, другий – 2010.
– Я вдячний Господу Богу і за перший, а за другий – то вже точно. Тому що: «Корнієнко, подивися, що ти робиш?! Куди йдеш?». «Запали свою зірку, віддай серце людям» – це в Євангелії написано. Я його щодня читаю. Тому що Господь не кожного допускає до розуміння відразу всього, і часто буває: «Овва! Чому ж я це минулого разу не зрозумів?!».
Мабуть, це національна наша риса – невміння довго рюмсати. Варто було згадати про долю, якій не слід нас цуратися, як хазяїн потужним баритоном, без найменшого фальшу грянув: «Гей, наливайте повнії чари!..».
– Ніколи не думав, що зможу так співати. Коли захворів на інфаркт, розробив систему реабілітації. Пливу в басейні чи в річці: туди – обличчям у воду, назад – на спині. Дихання ставлю. Ще відкриття. Один нобелівській лауреат винайшов препарат для очищення, який коштує 2 тисячi рублів. Не по кишені; почав розбиратися. Виявилося, це поєднання лізину з аскорбіновою кислотою. Але лізин міститься в сироватці, аскорбінка – у відомих усім горошинках. І я сьогодні перше й друге приймаю. Це дало мені можливість почистити голосові зв’язки. А також – тримати хвіст пістолетом...
ДОСЬЄ «УМ»
Корнієнко Анатолій Васильович
Доктор сільськогосподарських наук, професор, член–кореспондент Російської академії сільськогосподарських наук. Видатний учений у галузі генетики, селекції буряків.
Народився 25 лютого 1940 року в селі Кашперівка Тетіївського району на Київщині.
Закінчив Уманський сільськогосподарський інститут.
Директор (1971—1988) Центральної селекційно–генетичної станції НВО «Цукровий буряк» у м. Умань. З 1988 р. – директор Всеросійського НДІ цукрових буряків і цукру ім. А.Л.Мазлумова; з січня 2003 – керівник селекційного центру цукрового буряку Росії.
Заслужений діяч науки Російської Федерації.
Автор більше 225 наукових праць, зокрема книг і монографій та одного наукового відкриття. Отримав 29 авторських свідоцтв і патентів.

Михайло Бублик